/   Українська

Звіт Української Центральної Шкільної Ради (УЦШР) Австралії (2003 – 2008 рр.)

Орися Стефин
голова YЦШР Австралії

Українське шкільництво започатковане на теренах Австралії 1950 року. У теперішній час у цій країні є 8 українських шкіл, а саме:

  • Братська школа ім. Св. Андрія в Сіднеї
  • Центральна школа ім. Княгині Ольги, Сідней
  • Братська школа ім. Митроп. Андрея Шептицького в Пн. Мельбурні, Вікторія,
  • Школа ім. Лесі Українки в Нобл Парку, Вікторія,
  • Школа ім. Т. Шевченка та І. Франка в Джілонґу, Вікторія,
  • Школа ім. Тараса Шевченка в Перті, Західня Австралія,
  • Школа Української Громади Південної Австралії, Аделаїда,
  • Школа ім. Івана Франка в Аделаїді.

Лекції української мови також відбуваються по суботах в державній школі мов у Стретфілді, Сідней, НПВ.

Навчання в українських школах відбувається в суботу або ввечером серед тижня. Тут учні

вивчають українську мову й літературу, історію, географію, історію української культури, спів. Школи влаштовують концерти з нагоди дня Матері в місяці травні, закінчення шкільного року та прихід св. Миколая в місяці грудні, беруть участь в українських громадських імпрезах, у міжнародних фестивалях, організовують товариські імпрези тощо. При декотрих школах провадяться лекції українського танку, діє драмгурток, Пласт.

Навчання звичайно починається від дитячого садка (від 3-х років життя) і довкілля, а відтак від 1-ша до 7-ої або 10-ої кляси. Окрім того у школах Нобл Парку, Північному Мельбурні й Аделаїді, та в державній школі мов у Сіденеї є ще так звані матуральні курси, тобто 11-а і 12-а кляси, якими завершується середня освіта в Австралії. Учні 12-ої кляси здають державні іспити української мови на рівні з іншими предметами, а бали зараховуються при вступі до університету. (Уряд ще дає додаткових 10% до тих балів за вивчення іноземної мови, а в університетах деякі факультети додають ще додаткових 10%.)

В Австралії уряд заохочує учнів вивчати іноземні мови, а також затримувати і розвивати свою рідну батьківську мову, і надає етнічним школам школам, в тому числі й українським, допомогу, наприклад, деякими дотаціями, курсами для вчителів з методики викладання мов, тощо. Давніше ми мали свої власні педагогічні школи, щоби виховувати молодше покоління, підготувати до праці в українських школах, а тепер ті курси дає нам уряд. Внаслідок того, українські школи підлягають процесам державної акредитації, та сповненням вимог відділу освіти щодо навчальних програм і методики навчання мов.

Українські школи підлягають під Українську Центральну Шкільну Раду Австралії, створену 1956 року, яка є найвищим плянувальним, керівним і координаційним тілом шкільної системи української спільноти Австралії.

Завдання Української Центральної Шкільної Ради (УЦШР) Австралії

Завданням УЦШРА є:

  • керувати навчальним і виховним процесами української шкільної системи;
  • опрацьовувати програми що три роки;
  • проводити Учительські крайові з’їзди;
  • організовувати методичні курси, доповіді та семінари;
  • репрезентувати українське шкільництво серед української спільноти та серед ширшого австралійського суспільства та освітніх установ Австралії; та,
  • в організаціях світового характеру, схвалювати, опрацьовувати та видавати підручники, посібники навчання та шкільну документацію.

Конечним завданням УЦШР є відвідування шкіл і надання практичної та моральної підтримки і допомоги вчителям та школам, та вирішення деяких складних питань, пов’язаних із навчальним процесом та організаційними справами шкіл. Ці питання дуже пекучі, якщо взяти під увагу велику географічну віддаль між школами, як напр. Школа в Перті знаходиться на віддалі 2,000 км. від найближчої української школи, що в Аделаїді.

Управа УЦШР старається активно протидіяти труднощам, пов’язаним із далекими віддалями і почуттям ізольованості шкіл та підтримує постійний зв’язок зі школами, головно через Обіжники УЦШР, зустрічі та наради, телефонним та електронним способами.

Управа УЦШР

Управа УЦШР

Управа УЦШР, обрана 16-им З'їздом учителів українських шкіл Австарлії у 2003р. працює в такому складі:

Орися Стефин – Голова
Марія Цікоя - Перший заступник і голова Методичної комісії
Марія Вандер Верф - Другий заступник і організаційний референт
Оля Павлишин – Секретар
Світлана Нагорна - Фінансовий референт
Інна Касіян – Член
Галя Касіян – Член
Юля Олійник – Член
Олена Радієвська – Член
Марта Семків – Член
Текля Яворська – Член
с. Макрина Ангелюк СЧВВ – Член

Учительські з'їзди та ювілеї

2003 і 2006 відбулися дводенні З’їзди учителів українських шкіл Австралії, на яких винесено висновки і рекомендації щодо нової програми навчання. Обговорено справу вживання двох правописів (ВАН і НТШ 1929р., яким користується західна діяспора, та сучасного, вживаного в Україні). УЦШР стоїть на засадах, що в наших обставинах потрібно приймати обидва правописи так, як дозволено в державних іспитах до матури. Вчимося один від одного і не відкидаємо нікого, розуміючи, що мова є живою і постійно розвивається.

Черговий XVII З’їзд відбудеться в 2009р. у Мельбурні.

Відбулися святкування 50-ліття шкіл в Kанбері, Нобл Парку, Джілонґу та 40-ліття Дня українських шкіл Нового Південного Велсу. Під час З’їзду 2006 року бенкетом відзначено 50-ліття УЦШР, на який були запрошені представники уряду, колишні та теперішні вчителі; нагороджено заслужених працівників українського шкільництва.

Методична діяльність

Відвідано школи Сіднеї та Аделаїді. Відбулися зустрічі з керівниками шкіл та ширшим громадянством у Ньюкаслі та Брізбені, шукаючи шляхів для відновлення діяльности шкіл, оскільки вони недавнім часом припинили діяльність через брак учнів. В Аделаїді відбуто кількаденні наради із учителями та членами Шкільного комітету, та Надзвичайні Загальні Збори батьків, коли вирішувалися складні питання щодо діяльности школи.

Проведено семінар для вчителів у Вікторії у Джілонґу та дводенний для вчителів Сіднею, Канберри, метою яких було пояснити методику, розроблення тем для успішного засвоєння та закріплення матеріалу з мови, граматики, історії, літератури в рамках інтегрованої програми, яку від нас вимагає уряд.

Методична комісія виготовила різні допоміжні матеріали до нової програми як, наприклад, списки умінь щодо слухового сприйняття, усної та писемної мови, читання та граматики, які учні повинні б досягнути на кожному рівні від дошкілля до 10-ї кляси.

Із наміром заохочувати молодь до вивчення української мови виготовлено англомовну брошурку під назвою «Чому вивчати українську мову», яку розповсюджуємо.

Усучаснюється і опрацьовується веб-сторінка УЦШР, поступово переробляються методичні матеріали УЦШР на електронний формат, щоб були більше доступними для вчителів Австралії і світу. Недавно розпочалася розробка навчальних матеріалів, вживаючи програму Moodle, яка особливо пристосована для навчальних цілей та дає надзвичайно цікаві можливості для вчителів та учнів.

Новий мультимедійний ресурс

Навчальні ресурси українських шкіл поповнилися новим мультимедійним ресурсом, спрямованим на дітей молодших кляс, які мандруючи інтерактивними сторінками української казки «Пан Коцький», бавлячись у різноманітні ігри, створені на її базі, зможуть розвивати свої мовні здібності, сприйняття на слух, а також отримувати перші навички писання слів. Автором проекту є член управи Олена Радієвська. Здійснення цього задуму стало можливим завдяки дотації, яку УЦШР отримала від державної Комісії багатокультурности Вікторії.

Акція Голодомору 1932-33рр.

У 2003 році управа УЦШР зорганізувала спеціальну програму для дітей та молоді в рамках крайового вшанування в Канберрі 70-ої річниці Голодомору. У програмі були:

  • виставка хлібів під назвою «Значення хліба в українській культурі і обрядовості» із поясненнями та завданнями для дітей
  • фільм «Жнива розпачу» для старших учнів
  • філателістична виставка на тему голодомору
  • оздоблення пропам’ятних свічок для вжитку під час Молебня (для старших учнів)
  • ліплення і випікання “голубів” із тіста, розповідь і малювання (для молодших).

У цих зайняттях взяли участь учні п’яти шкіл та інші діти і молодь.

Учні і вчителі деяких шкіл Вікторії брали участь у садженні около 500 дерев у державному парку Пойнт Кук в пам’ять жертв Голодомору. Також учні і вчителі деяких шкіл брали участь в акції висилки поштових листівок на протест надання нагороди Пулітзера журналістові Дюранті, який заперечував Голодомор.

Кожного року у школах відзначується День Скорботи.

Протягом 2007-2008 років українські школи брали участь в різних громадських акціях, призначених 75-літтю Голодомору. Незгасима свічка відвідала декілька шкіл, учні занйомилися з пережиттями свідків Голодомору. Опрцьовуються матеріяли про Голодомордля австралійських цілоденних шкіл.

Громадська діяльність

Учні наших шкіл часто беруть участь в загально громадських імпрезах, а вчителі активні в різних ділянках українського життя. Голова УЦШР входить до управи найвищого в країні українського громадського органу – Союзу Українських Організацій Австралії, і бере активну участь у праці, інформуючи та захищаючи інтереси українського шкільництва.

Члени УЦШР брали участь у:

  • З’їздах і пленарних нарадах СУОА
  • Нараді Крайової Ради Української Молоді Австралії (КРУМА) 2004 р. у Брізбен, яка відбулася з ініціятиви СУОА
  • Нарадах у справах молоді у Мельбурні
  • Громадських пленарних нарадах та засіданнях
  • Конференціях україністів
  • Відкритті Посольства України в Канберрі
  • Відзначення 21-ліття лекторату україністики в університеті ім. Монаша та авторському вечорі І. Франка і меценатів Допомогового Фонду Українознавчих Студій
  • Зустрічах із делегаціями з України та науковцями з діяспори, та з головою Шкільної Ради Торонта п. Танею Онищук, з якою обговорено справи українського шкільництва в Канаді і Австралії
  • Громадських та молодіжних імпрезах
  • Семінарі для завідуючих україністики та директорів українських шкіл зарубіжжя, який проводив Державний комітет України у справах національностей та міграції 2004 р.

Українські школи беруть активну участь у святкуваннях Дня незалежності, на який школи організовують свої виставки, а вчителі проводять особливі зайняття з української культури для дітей та молоді.

Зовнішня діяльність

УЦШР репрезентує і заступає інтереси українського шкільництва:

  • на засіданнях в Міністерстві освіти в справах матуральних курсів та в їх оцінюванні
  • у консультаціях Комісії Багатокультурности
  • у нарадах в справі навчання іноземних мов
  • на конференціях і курсах Спілки Етнічних Шкіл
  • полагоджує державну акредитацію українських шкіл.

Заключення

Управа УЦШР утримує постійний зв’язок із школами, надає підтримку, допомогу і поради керівникам, учителям, батьківським комітетам і батькам учнів. Репрезентує і пропагує українське шкільництво та заступає його інтереси серед нашої спільноти в Австралії і поза нею, серед державних чинників та шкіл інших етнічних спільнот.

Були успіхи, але також у дечому відчуваються труднощі. Малочисельні школи тяжко утримувати. Хвилюючим явищем є постійний спад загального числа учнів, внаслідок чого останніми роками закрилися школи в містах з меншечисельними українськими громадами – в Брізбені, Ньюкаслі та Канберрі, залишаючи всього 8 шкіл в Австралії. Прикладаємо зусилля, щоб було досить учнів, які братимуть українську мову до матури, бо держава вимагає мінімальне число учнів для реєстрації предмета, а це стає щораз важче. З повоєнної іміграції доходимо до четвертого покоління, а новоприбулих нема багато, а ще менше тих, які виявляють зацікавлення українською мовою чи українськими життям.

Ті, що приїжджають з України - емігранти, часто дуже амбітні у своїх професіях і вважають, що їм потрібно пробиватися тільки в австралійському суспільстві. Вони відразу по приїзді впроваджують вдома англійську мову незалежно від того знають її добре чи ні, бо вважають, що треба, щоби діти знали англійську мову. Вони не дивляться на те, що дитина дуже скоро затратить те, з чим приїхала з України. Інші включаються в російську або єврейську громаду. Ті з України, що включаються в наші школи, то виходить дуже гарна співпраця. Є такі, що повиходили заміж за австралійців, приїжджають до нас і їм бракує контакту з українською спільнотою. Так що маємо таких, що їздять по 50 км до української школи в суботу. Діти йдуть на лекції, а матері збираються разом і вони гуртуються, одні одним дають поради.

Нема досить учителів, які б віддано працювали протягом довшого періоду, особливо коли школи можуть оплачувати їм лише мінімально, а деякі довголітні учителі почуваються вичерпаними. Постійно відчувається потреба на більше робочих рук, щоб здійснити усі задуми і пляни.

Зате, дуже приємно бачити, що у школах, вбільшості, існує тепла і дружня співпраця між вчителями, учнями і батьками повоєнної і нової хвилі імігрантів. Більша половина вчительського складу – це ті, які прибули з України після 90-го року. Решта – це уродженці Австралії, або інших країн діяспори. Вчителі майже всі молодшого та середнього віку. Школи, звичайно, тепло приймають нових учнів, а новоприбулі мають можливість знайти при школі притулок, нав’язати дружніх стосунки з українською спільнотою. Спільно продовжуємо працю для збереження й передання новим поколінням цінної мовної, духовної та культурної спадщини українського народу.

Покинути «Звіт з праці 2003-2008» та перейти на «Українські школи Австралії»

Покинути «Звіт з праці Австралії» та перейти на сторінки «СКВОР»






Світовий Конґрес Українців
145 Evans Avenue, #207, Toronto, Ontario, Canada M8Z 5X8
Тел: 416-323-3020 Факс: 416-323-3250 E-mail: congress@look.ca
Веб дизайн Інтелекс.
Всі права захищено © 2017