/   Українська

Розмова Орисі з Ляликом

Леся Храплива Щур

Із збірки оповідань та казок для дітей – Вітер з України I

Розмова Орисі з Ляликом

— Розумієш, лялику, тепер уже все буде інакше, коли я повернулася з новацького табору. Ти вже не будеш називатися Дейві Кракет! Бо який же з тебе Дейві Кракет, коли мої діди були українці, мамця і татко теж українці, і я українка!? То як же ти міг бути... Дейві Кракет? Зараз тобі і цю хвостяку з голови скину! Ну, не плач! Я тобі пошию малиновий жупан та сині шаравари, якщо будеш чемний. А якщо будеш дуже-дуже чемний, то попрошу вуйка Данка, щоб витяв тобі козацьку шаблю із коробки з-під пасти до черевиків.

— Але мусиш бути справді чемний і не мішати чужих слів до української мови! За це ми в таборі діставали від сестрички мінуси, бо коли ми, українці, самі поміж собою, то повинні говорити лише по-українськи, бо наша мова — найкраща у світі! Розумієш, ти… ах, правда! Ти вже не Дейві Кракет! Але як мені тебе назвати? Коли матимеш жупан та шаблю, будеш полковник Іван Богун. Та ти того не знаєш, як ми в таборі гралися в козаків та поляків! І розказувати тобі не буду, бо й так не зрозумієш! Найкраще візьму на другий рік тебе в табір, то сам усе побачиш!

— А покищо назву тебе Ромком. Братчик Ромко у таборі показував нам, як майструвати човники. Я назвала свій човник «Леся Українка», а Христя свій — «Княгиня Ольга». Вона хотіла назвати свій човник «Сестричка Командантка», бо всі ми сестричку Командантку дуже любимо; але коли наш рій не дістав прапорця чистоти, то Христя назвала свій кораблик «Княгиня Ольга». Бо в нас у кімнаті було того дня направду чисто. Тільки Галя принесла була в кімнату живого бурундучка і він трошки поперевертав усе. А того бурундучка спіймав і приніс Галі Орко, знаєш, той із роя «Святославичі». Тільки ти нікому про це не кажи, бо Орко мусів би за кару стояти на сором перед усім табором під щоглою!

— Так, Ромцю, ти цього не розумієш і ти напевно не зумів би так скоренько уставитися в лаву на збірці, як наш рій це вмів! Але пожди, я ще мушу показати тобі мою новацьку жовту хустку! її дала мені сестричка при вогнику, і тепер я вже справжня новачка! Бачиш, лялику, я можу зав'язати її і тобі на шиї, навіть засувку з кораликів тобі до неї позичу, бож я на сьогодні ще не маю доброго діла! Як ти думаєш — хто виплів цю засувку? Таки я сама! Лише сестричка трохи помагала!...

— Ха-ха-ха! Таж моя хустка тобі до колін! Краще віддай її мені! Тобі ще треба до неї підрости, а для цього ти повинен завжди їсти репетку навіть якщо мама даватиме ту кашку, що її ти так не любиш!

— Але що це я так заговорилася?! Я ж мушу зараз викинути всі мої комікси до ґар... до смітника! Так усі ми в таборі приобіцяли сестричці. Бо комікси такі погані, що на них немає навіть української назви! А тепер ті гроші, що за них ми досі купували комікси, будемо щадити і купимо за них нашу гніздову бібліотечку. Таку саму, яку ми в таборі мали!

— Тож запам'ятай собі раз назавжди, щоб я у тебе ніяких коміксів не бачила! А ось тут маєш книжечку: “Хлопці з зеленого бору”. Нам сестричка читала її в таборі, і я просила татка, щоб він і мені таку купив та прислав ще в табір. Відкрию її тобі на першій сторінці — і читай! То ж сором, щоб у справжньої новачки був лялик, що не читає українських книжок! А я тим часом піду викинути всі комікси та розпакувати мій наплечник, бо всі ми обіцяли сестричці при останньому вогнику в таборі, що самі розпакуємо наші наплечники дома!

— Ну, читай, а я зараз прийду — перекинути тобі нову сторінку!

Для тих хто хоче знати більше:

  • 1) Дейві Кракет — американський герой, що ним діти в Америці дуже захоплюються.

  • 2) Так Орися назвала хутряну шапку з хвостом лиса ззаду.

  • 3) Полковник Іван Богун жив за гетьмана Богдана Хмельницького. Вславився боями з поляками.

  • 4) Бурундук — маленьке звірятко, подібне до щура, має смужки темнішої барви на хребті.

  • 5) Святославичі — ця назва походить від хороброго київського князя Святослава Завойовника.

  • 6) Репетка — друга порція їжі.

  • 7) Комікси — оповідання в образках, звичайно дуже погані.

  • 8) Орися хотіла була сказати “до ґарбеджу”. Ґарбедж — смітник (по-англійському).

  • 9) “Хлопці з зеленого бору” — дуже гарна книжечка письменника Романа Завадовича.

СКВОР > Леся Храплива-Щур > Розмова Орисі з Ляликом






Світовий Конґрес Українців
145 Evans Avenue, #207, Toronto, Ontario, Canada M8Z 5X8
Тел: 416-323-3020 Факс: 416-323-3250 E-mail: congress@look.ca
Веб дизайн Інтелекс.
Всі права захищено © 2017